Концентричні шари з обпаленими нерівними краями заглиблюються до фактурного центрального кратера. Поверхня утворює багатий рельєф з обвуглених силуетів, припалених країв та розмивів у палітрі натуральної сієни, запиленого бежу, глибокої сепії та вугільно-чорного. Багатошарова композиція надає твору виразної тактильної глибини, що нагадує геологічне нашарування або органічний розпад.
Роман Михайлов працює з деформацією образів, концептуальною графікою та соціальним символізмом, використовуючи трансформацію матеріалу для побудови візуального наративу.
Маючи розмір 135 на 115 см, робота стає виразним візуальним центром інтер'єру. Її приглушені земляні тони та глибокі текстурні контрасти природно поєднуються з необробленими архітектурними поверхнями, такими як бетон, штукатурка, камінь або темне дерево.