Олександр Глядєлов
Співавтор UA
Документальний фотограф, лауреат Шевченківської премії.
About
«Я не шукаю війну; я шукаю людину посеред неї. Для мене фотографія — це інструмент емпатії та тихий протест проти байдужості, що фіксує крихку гідність людського духу посеред хаосу».
Легенда чорно-білої документалістики та майстер візуального сторітелінгу. Бренд Олександра Глядєлова побудований на глибокому гуманізмі та безкомпромісній відданості плівковій технології. Його роботи — це не просто фіксація подій, а глибоке дослідження людської душі у найскладніших соціальних та військових умовах, що відзначено найвищими міжнародними нагородами та державними преміями.
Олександр Глядєлов (нар. 1955) — один із найвпливовіших документальних фотографів сучасності. Його шлях у фотографію пролягав не через художні академії, а через глибоку внутрішню потребу бути свідком правди. Понад три десятиліття він залишається вірним єдиному методу: чорно-білій плівці та ручному срібно-желатиновому друку. Цей технічний вибір є для нього принциповим, надаючи його зображенням позачасової, майже архівної якості.
Його візія зосереджена на «непомітній» людині — тих, хто опинився на узбіччі суспільства або в епіцентрі гуманітарних катастроф. Глядєлов не просто «робить знімки»; він живе поруч зі своїми героями, будь то безпритульні діти чи солдати на передовій у Чечні, Нагірному Карабасі та Україні. У 2020 році він став лауреатом Шевченківської премії, що підтвердило його роль як літописця новітньої історії. Для Олександра об'єктив — це інструмент емпатії, а кожен кадр — тихий протест проти байдужості, що фіксує крихку гідність людини посеред хаосу.
Представлений галереями
Досягнення
Нагороди
- 2024 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
- 2020 Національна премія імені Тараса Шевченка.
- 2002 «Moving Walls» (OSI, Нью-Йорк).
- 2001 Mother Jones Medal of Excellence (Сан-Франциско).
- 1998 Приз Hasselblad (Веве, Швейцарія).
- 1997 Гран-Прі Укрпресфото («Покинуті діти»).
Персональні виставки
- 2025 «І побачив я», Український Дім, Київ
- 2021 «Карусель», НХМУ, Київ
- 2015 «Світ ВІЛ/СНІД», Одеса
- 2012 «Людина і хвороба», Соматик-центр, Київ
- 2011 «Pandemic», Цюрих, Швейцарія
- 2010 «Сторона Б», Вінзавод, Москва
- 2009 «The Prison Within», Pente 10, Лісабон
- 2007 «Інтерв’ю з Надією», Найробі, Кенія
- 2006 «Focus on HIV», ООН, Нью-Йорк
- 2002 «Moving Walls», OSI, Нью-Йорк
- 2001 «Діти вулиць», Братислава, Словаччина
- 1999 «Покинуті діти», Французький інститут, Київ
- 1996 «Світло і тінь», Прага, Чехія
Групові виставки
- 2024 «Україна: Шлях до перемоги», Берлін, Німеччина 2022 — «Війна ще не закінчилася», Київ, Україна 2014 — «Культура конфронтації», Мистецький Арсенал, Київ 2012 — «Sacred», Міжнародний фотофестиваль, Тель-Авів, Ізраїль 2005 — «The Family of Man», ювілейний проєкт, різні локації (ЄС/США) 1998 — «Images'98», Фестиваль європейської фотографії, Веве, Швейцарія
Публікації у ЗМІ
- 2025 Суспільне Культура, 2025. «В Українському Домі відкривається виставка фотографій Олександра Глядєлова» https://suspilne.media/culture/1096142-v-ukrainskomu-domi-vidkrivaetsa-vistavka-fotografij-oleksandra-gladelova/
- 2025 Українська правда, 2025. «Олександр Глядєлов: Фотограф, який бачить те, що ми воліємо не помічати» https://www.pravda.com.ua/articles/2025/06/06/7515863/
- 2025 LB.ua, 2025. «Фотограф Олександр Глядєлов випустить нову фотокнигу» https://lb.ua/culture/2025/09/03/694421_fotokniga_oleksandr_glyadielov.html
- 2025 Ukraїner, 2025. «Історія незалежної України у фотографіях Олександра Глядєлова» https://www.youtube.com/watch?v=o6z6wioY2NI
- 2025 Рефлексія, 2025. «ОЛЕКСАНДР ГЛЯДЄЛОВ: Знімок може стати історією | Камера як шлях до розуміння війни та її наслідків» https://www.youtube.com/watch?v=RbItf1wNMds
- 2024 United24 Media, 2024. «Oleksandr Glyadyelov brings Ukraine’s story of loss and resistance to the gates of Paris» https://united24media.com/latest-news/oleksandr-glyadyelov-brings-ukraines-story-of-loss-and-resistance-to-the-gates-of-paris-15697
- 2024 Голос Америки, 2024. «"Я не можу звикнути до смертей": фотограф-документаліст Олександр Глядєлов» https://www.holosameryky.com/a/ya-ne-mozhu-zvyknuty-do-smertei-fotohraf-dokumentalist-oleksandr-hliadielov/7806383.html
- 2023 Ukrainian Photographers, 2023. «Життя, смерть, любов та інші невідворотні обставини на світлинах Олександра Глядєлова» https://www.ukrainianphotographers.com/uni-story/zhittya-smert-lyubov-ta-inshi-nevidvorotni-obstavini-na-svitlinah-oleksandra-glyadielova
- 2022 FRANCE 24 English, 2022. «A portrait of Ukraine: Alexander Glyadyelov captures the horrors of war» https://www.youtube.com/watch?v=NohhjfoYhxg
- 2021 Суспільне Культура, 2021. «Не можна забороняти. Документаліст Олександр Глядєлов про фотографію, війну і любов до людей» https://suspilne.media/culture/1114778-ne-mozna-zaboronati-dokumentalist-oleksandr-gladelov-pro-fotografiu-vijnu-i-lubov-do-ludej/
- 2020 Kyiv Daily, 2020. «Олександр Глядєлов: Фотографія як документ» https://kyivdaily.com.ua/oleksandr-glyadyelov/
- 2019 Український тиждень, 2019. «Олександр Глядєлов: І побачив я…» https://tyzhden.ua/oleksandr-hliadielov-i-pobachyv-ia/
- 2018 DW Ukrainian, 2018. «Виставка українського фотографа в Берліні: про життя, смерть, любов і війну» https://www.dw.com/uk/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B0-%D0%B2-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C-%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2-%D1%96-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1…
- 2017 Docudays UA, 2017. «Alexander Glyadyelov (Jury 2017)» https://docudays.ua/eng/2017/jury/117/
- 2010 Detector Media, 2010. «Александр Гляделов: Мои фотографии, как и мои чувства, всегда опережают мысли» https://detector.media/community/article/51052/2010-02-11-aleksandr-glyadelov-moy-fotografyy-kak-y-moy-chuvstva-vsegda-operezhayut-mysly/
Міжнародні ярмарки
- 2026 «Ціна свободи», Набережна Орсе (МЗС Франції), Париж, Франція 2025 — Rotlicht Festival, Міжнародний фестиваль аналогової фотографії, Відень, Австрія 2023 — Paris Photo, Міжнародний ярмарок фотомистецтва, Гран-Пале, Париж 2015 — Visa pour l'Image, Міжнародний фестиваль фотожурналістики, Перпіньян, Франція 2006 — Виставка фонду «Відкрите суспільство», Нью-Йорк, США 2001 — Hasselblad Masters Exhibit, Гетеборг, Швеція
Personal
- 1996 Офіційний фотограф міжнародних гуманітарних місій: «Лікарі без кордонів» (MSF), ЮНІСЕФ та HRW з 1996 року. Документував найбільші збройні конфлікти: у Молдові, Нагірному Карабасі, Чечні та Україні. Багаторічний експерт документального проєкту «Moving Walls» (фонд «Відкрите суспільство», Нью-Йорк). Один із небагатьох майстрів, що працюють виключно з ручним срібно-желатиновим друком.
